


Коли почалося повномасштабне вторгнення, я був аспірантом денної форми навчання. Хотів писати дисертацію з філософії.

Розкажу вам про страшні історії з війни. Ні, не про поранення і смерть. Про життя

Липень. Скоро світанок. У селі П. загавкали собаки. Вони сповіщають, що через 15 хвилин загуде


Коли ми збиралися біля пам’ятників загиблих героїв, перехожі просто проходили повз. Суспільству було наплювати. На

Я не найкращий піхотинець. Хоча і не найгірший. Зізнаюся, з ноутбуком почуваю себе більш органічно,

Атеїсти в окопах бувають. Сам бачив. Їх не так багато. Значно більше ніж атеїстів, я

Бог любить Україну. За що? Не зрозуміло. Ми явно не найбільш побожний і безгрішний народ.

– Ну шо там, які новини? Ти ж людей бачиш. – Заходили хлопці з сусідньої