У лютому 2014 року більше сотні мирних людей загинуло під час Революції Гідності.
20 лютого, голова Хмельницької обласної організації Народного Руху України Станіслав Мельник разом з хмельницькими рухівцями долучилися до пам’ятних заходів – паперові ангели, квіти, спомини, сльози, молебень, щирі співчуття рідним і друзям.
Вічна пам’ять загиблим, адже у березні 2014 року загиблих вже налічувалося 105, з яких 10 з Хмельниччини.
Учасники Майдану, керівництво міста, громадськість вшанували пам’ять Героїв біля пам’ятника Героям Небесної Сотні та біля фотостели.
Дорогі українці!
Подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали життя за вільне наше майбутнє, за волю, свободу та незалежність України – пам’ятаймо!
20 лютого 2014 року залишилося у пам’яті кожного українця, закарбувалося у серцях нестерпним болем, найкривавішим днем в історії Революції Гідності. Саме цього дня загинуло найбільше протестувальників.
Революційні події зими 2013-2014 років забрали життя більше сотні активних Майданівців. Вічна їм пам’ять!
Протистояння учасників тих подій тривало більше трьох місяців. Важкий список Небесної Сотні розпочався 22 січня 2014 року – від вогнепальних поранень у центрі Києва померли активісти Майдану Сергій Нігоян – вірмен та Михайло Жизневський – білорус. У лісі під Києвом, зі слідами тортур, знайдено того ж дня тіло Юрія Вербицького.
Революція Гідності стала трансформаційним, героїчним і драматичним феноменом для України. Український народ довів свою відданість свободі, свою гідність, заплативши за такі цінності найвищу ціну – життям 105 учасників акції протесту, Героїв України, названих Небесною Сотнею, серед них 10 з Хмельниччини. Їм посмертно надали звання Героїв України.
А почалося з того, що 21 листопада 2013 року люди вийшли на площу в знак протесту проти того, що влада відмовилася підписувати документ, до якого держава йшла роками: – угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі.
30 листопада на вулицях залишалося декілька сотень активістів, в основному студенти. Їх жорстко розігнала поліція. У відповідь на це – до Києва, 1 грудня, поїхали сотні людей зі всієї України із євроінтеграційними гаслами, вимогами … Мітинги … Стрілянина … Боротьба … Смерть … Сльози… Цей Майдан став епіцентром кардинальних змін у країні.
Україна зберегла свою незалежність від імперської росії.
Проте, ранок 24 лютого 2022 року – повномасштабного вторгнення країни-агресора на мирній землі України говорить наступне – кремль не полишив намагань повернути Україну в лоно своєї імперії, захопивши невдовзі після подій на Майдані Крим і окупувавши частину території Донбасу… та згодом інші міста і села Луганщини, Харківщини, Херсонщини…
Але, на оборону цінностей, які відстоював Майдан, постали воїни, які зараз мужньо відстоюють Україну на фронті, а в тилу – всі, від малого до старого, їм допомагають. Бо ми єдині, ми разом, ми на своїй Богом даній землі.
Зараз, кожна людина нашої країни хоче перемоги, щоб наступив спокій, стабільність, мир над Україною … Так буде. Ми переможемо.
Низький уклін нації!
Слава Героям!
Україна понад усе!
