22 травня, минає 144 роки з дня народження Симона Петлюри борця за незалежність України, журналіста, літературного і театрального критика, голови Директорії, Головного Отамана військ і флоту УНР.
В російській свідомості було три види українця-ворога: мазепенці, бандерівці, а посередині, між ними – петлюрівці.
Симон Петлюра став лідером національного визвольного руху. Він став уособленням цього руху, символом. І його роль посилилась навіть після трагічної загибелі. Учасників цього руху стали називати його прізвищем.
«Ти переможеш, великий народе-мученику. І переможеш не для того, щоб підбивати під себе чужі, не наші землі. Ти переможеш для спокійного будування могутньої держави України, для щасливої праці поколінь майбутніх. Спадуть віковічні кайдани з втомлених рук твоїх, спадуть ганебні пута з величної постаті рідної матері України. Минуть жахливі криваві роки боротьби синів твоїх і невпинна праця загоїть рани кривавої руїни. Дасть пишні скарби для всіх народів світу. Дасть спокій і щастя великій, вільній, самостійній Україні» говорив С. Петлюра.
Він боровся за свободу України і намагався захисти її усіма можливими і наявними на той час засобами. Цитата певною мірою відбиває характер Симона Петлюри – його оптимізм і віру в перемогу справи.
Навіть тоді, коли українська армія зазнала поразки у боротьбі і була змушена відступити за Збруч, була інтернована і роззброєна поляками, Симон Петлюра був змушений жити на нелегальному становищі у Польщі, потім емігрував далі в Західну Європу, опинився у Франції. Він ніколи не втрачав віри у перемогу справи, за яку бореться і залишився єдиним лідером, який не зійшов з капітанського мостику корабля, який називався Україною.
Заява
Народний Рух України звертається з приводу факту наруги над меморіальним барельєфом Героя України, засновника та багаторічного лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола
