162-а річниця перепоховання Тараса Григоровича Шевченка – 22 травня.
Зі слів М.Лазаревського,- 9 березня, у день відзначення останнього, 47 дня народження Тараса Григоровича, а він тяжко хворів, Шевченко сказав: ” Якщо вже не судилося жити на Україні, то нехай хоч мої кістки тут лежать …”.
“Як умру, то поховайте….. на Вкраїні милій…”
10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі у віці 47 років пішов з життя Т.Г. Шевченко, ідеолог та символ української національної ідеї, творчість якого заклала основи сучасної української літератури.
Його тимчасово поховали на Смоленському кладовищі.
Проте, на виконання волі Шевченка, його останки /труна/ 3 травня прибули на землю України, в Чернігівську губернію.
22 травня 1861 року Тараса Шевченка перепоховали на Чернечій горі під Каневом. Могила мала вигляд кургану. У 1939 році на горі встановлено сучасний бронзовий пам’ятник.
Звідси відкривається прекрасна, мальовнича панорама Дніпра – тому ця місцина і припала до душі Тараса Шевченка і, саме тут мріяв оселитися поет і дожити свого Богом призначеного віку.
Тарас Григорович Шевченко – великий геній нашого народу, поет, художник, громадський діяч, національний герой і символ України.
Спочивай у мирі та спокої.
Ми, твої нащадки, шануємо, сумуємо та пам’ятаємо…..
Голова Хмельницької крайової організації Народного Руху України Станіслав Мельник разом з членами партії поклали квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку вшановуючи його вклад в український національний рух.
