НОВИНИ

Він був би класично-квітневим-сонячним, вмитим нічним дощем і просоченим живлющою вологою. Був би таким гарним,

Він прийшов у благословенній тиші, яку мирно перебиває шум старого київського шляху з Чернігова до

Він прийшов нарешті сонячним, але від того не стала відтаювати душа, бо вчора до макабричної

Не помічаєш, що ранок сірий, бо він – тихий і це головне. Не помічаєш, що

Дощ з ночі старанно відмивав землю від російської нечисті. Пильна читачка з Городні мого блогу

Вчора прилетіли чорногузи. Не всі, і не на всі гнізда, але прилетіли, мабуть, з тривогою

Він прийшов з дрібнесеньким дощем і радісними звістками про втечу російської армії з Чернігівщини –

Він тихий. Трагічно тихий. І з блювотним запахом Росії – підступної, хижої і брехливої. Бо

Сей ранок пахне дощем і …волею. Тиша і гелгіт якихось еміграційних птахів. Підсвічені напівсонним сонцем