8-10 вересня 1989 році в конференц-залі Київської політехніки відбувся Установчий з’їзд «Народного Руху України за перебудову» – однієї з наймасовіших громадсько-політичних організацій, що стала потужним рушієм на шляху до відновлення незалежності України.
Утворення Народного Руху України було зумовлено демократичними процесами, які почалися в СРСР після проголошення в 1985 році новообраним Генеральним Секретарем ЦК КПРС Михайлом Горбачовим курсу на перебудову. Наслідком такої лібералізації стали потужні національно-демократичні рухи в різних радянських республіках, в першу чергу – прибалтійських.
Зокрема, в Естонії у 1988 році з’явився Народний фронт – перша така організація в СРСР. Згодом виникли литовський рух «Саюдіс» та Народний фронт Латвії.
В Україні в 1987 році в Києві відкрився Український культурологічний клуб – неформальне об’єднання творчої інтелігенції, в засіданнях якого брали участь українські дисиденти, яких почали звільняти з таборів.
У 1988 році була створена Українська Гельсінська Спілка – перша демократична громадсько-політична і правозахисна організація. У 1989 році з’явилося Товариство української мови «Просвіта», яке в своїй діяльності виходить за рамки суто захисту української мови.
У лютому газета «Літературна Україна», друкований орган Спілки письменників України, друкує пропозицію щодо Статуту і програми Народного Руху. Протягом півроку створюються обласні осередки – крайові організації.
А 8–10 вересня 1989 року в конференц-залі Київського політехнічного інституту відбувається Установчий з’їзд НРУ, який тоді мав назву Народний рух України за перебудову.
Це «за перебудову» було реверансом у бік Компартії, яка тоді ще мала досить сильні позиції і могла заборонити діяльність Руху. «І Чорновіл, і Лук’яненко виступали за незалежність – це було не просто в повітрі, це було проголошено! Просто в документах це не можна було написати, бо нас би не зареєстрували в Радянському Союзі. Для нас було зрозуміло, що ми напишемо «за перебудову», щоб нас не тягали… Ми за перебудову, за те, що Горбачов проголосив!» – згадував один із фундаторів Руху Сергій Головатий.
У роботі Установчого з’їзду Народного руху України взяли участь понад 1100 делегатів з усіх областей України, включно з Кримською областю, та від українців у Латвії і Литві. Були також присутні як гості діячі польської «Солідарності» і новообрані посли до Сейму Польщі та представники інших країн. Біля будівлі усі три дні також було велелюдно. Подію висвітлювали понад 130 журналістів.
З’їзд ухвалив Статут та Програму організації, обрав керівні органи Руху. Головою НРУ став поет і громадський діяч Іван Драч. А виконавчий орган – Секретаріат Руху – очолив колишній політв’язень Михайло Горинь.
Заява
Народний Рух України звертається з приводу факту наруги над меморіальним барельєфом Героя України, засновника та багаторічного лідера Народного Руху України В’ячеслава Чорновола




