Свято Покрови Пресвятої Богородиці — це день, що віддавна поєднав у собі віру, воїнство й національну ідею.
Для українців Покрова — не лише церковне свято, а духовний оберіг боротьби. Запорозькі козаки вважали Пресвяту Богородицю своєю покровителькою, молилися до Неї перед битвами, ставили Її образ у Січовій церкві. Вони знали: під Покровом Матері Божої неможливо бути рабом, лише вільним воїном.
У ХХ столітті це свято стало символом нової боротьби — саме на Покрову 1942 року постала Українська Повстанська Армія. Повстанці, так само як і козаки, вірили, що Божа Матір тримає над ними свій покров, коли вони йшли у бій проти імперій.
Сьогодні Покрова поєднує всі покоління: козаків, повстанців, сучасних воїнів. Недарма саме цього дня ми відзначаємо День Захисника і Захисниці України, бо наші захисники — це ті, хто стоїть під тим самим небесним щитом, під Покровом.
Це свято — нагадування, що боротьба українців завжди була не лише фізичною, а й духовною. Бо в найтяжчі хвилини, коли здавалось, що сили вичерпані, народ знаходив опору у вірі та у вічному образі Покрови.
Покрова — це свято воїнів, свято віри, свято свободи.
Під Покровом Богородиці — Україна непереможна.
