До пам’ятника Кобзарю в Миколаєві прийшли активісти Народного Руху України, пластуни, українські патріоти, шанувальники Тараса Шевченка. Захід розпочався з гімну України, потім учасники заспівали пісню “Реве та стогне Дніпр широкий” а капелан отець Олександр Ципляк відслужив подячний молебень.
У своєму слові голова Миколаївської обласної організації Руху Юрій Діденко відзначив роль Шевченка у відродженні української нації.
Його Кобзар став настільною книгою для багатьох мільйонів українців протягом століть і нині його рядки надихають наших славних воїнів у війні проти російських окупантів, яка триває більше трьох століть. Українська війна продовжується і вона обов’язково завершиться нашою перемогою. Нація, яка має такого пророка не може бути переможена” – сказав Юрій Діденко.
Також згадав Ігоря Фінкельштейна, який мав бути разом з нами але пішов у інші світи. До пам’ятника прийшли його дружина та дочка.
З промовою та власною поезією виступив Леонід Ржепецький – поет, активний громадський діяч.
Багато шевченківських поезій звучало у виконанні миколаївських пластунів. Багаторічний борець за українську мову, українську ідентичність Віктор Спиця читав власну поезію, написану у 2004 році.
Слово також мала переселенка із Луганська і висловила впевненість, що місто повернеться до України.
Учасники поклали квіти до пам’ятника Тараса Шевченка та зробили світлину на пам’ять.
Влада свої заходи провела раніше.
