Чистий четвер цього року закривавлений, не відмитися, адже якщо війна відійшла від Сіверщини, то вона вчепилася кривавими пазурями двоголового орла в Донбас, у Таврію, у Запоріжчину, у Слобожанщину. І на очах всього світу знищується Маріуполь, а світова демократія нічого не може вдіяти… Триста мирних маріупольців – жінки і діти досі під завалами після позавчорашньої надпотужної бомби, скиненої росіянами на лікарню. Розібрати завали неможливо через бомбардування та й особливо розбирати нема кому – азовці та морпіхи відбивають атаки. Нащо було Зеленському робити тиждень тому заяву про скоре вирішення проблеми Маріуполя, для чого такі обіцянки, за якими – телевізійна пустота?
В Чистий четвер Ісус обмивав ноги апостолам. Цього року Він обмиватиме ноги загиблим захисникам Маріуполя…
Росія відкинула пропозицію ООН про великоднє перемир’я. Що ж, очікувано – росіяни, які в Страстний тиждень кидають надпотужну бомбу на маріупольців, які отримують у Попасній наказ про вбивство військовополонених, які обстрілюють мирні житлові квартали Миколаєва і Харкова – такі люди не можуть бути справжніми християнами. Нагадаю слова їхнього Фьодора Достоєвського – росіяни від православія взяли єдине: перехреститися перед тим, як вас зарубати сокирою…
Тому і акція 400 чи скільки там священників УПЦ Московського патріархату про суд над московським патріархом Кірілом Гундяєвим важлива, але далеко не вирішальна, адже замість Кіріла може бути Степан, Роман чи Іван, а суть не зміниться – вона в ідеології рашизму в пишній парчі аляцерковності. До речі, з Чернігівщини, наскільки я знаю, цю заяву підписав тільки один…
У Чистий четвер Церква журиться навіть за Іудою, бо сьогодні він йде зрадити Ісуса, йде взяти 30 срібняків, але я скажу, що Іуда був набагато більш віруючим, ніж патріарх Кіріл і всі його служки з єпископськими панагіями. Адже Іуді пекли пеком ті срібняки, а Кіріл не переймається ні тютюном, ні горілкою, якими торгував, як і диявольською службою режиму Путіну. Іуда повісився, бо совість мучила, а ні в Кіріла, ні в Онуфрія Березовського проблисків совісті ми не бачимо.
“Сьогодні Іуда покидає учителя…” – співає Церква, а віряни йтимуть увечері з храмів із запаленими свічками, щоб на сволоках хат і лутках вхідних дверей випалити хрести Господнього захисту.
… А Україна воює, захищаючи Європу від диявольщини, мерзотою якої переповнена Росія, яка воює, і Росія, яка мовчить, уподібнюючись Іуді зі срібняками.
