Народився український церковний діяч – 17 лютого 1892 року в селі Заздрість на Тернопільщині.
У 1898—1901 роках. Йосиф навчався в початковій школі.
В роки навчання у гімназії, до начального закладу приїжджав Андрей Шептицький. Митрополит одразу вирізнив серед хористів високого юнака з потужним басом.
В 1917 році опісля повернення з російського ув’язнення, Митрополит Андрей висвятив 25-річного Йосифа Сліпого на священика.
З 1922 року — Йосиф Сліпий стає професором догматики греко-католицької Львівської духовної семінарії, а з 1926 — її ректором.
В 1939 році Митрополит Андрей Шептицький, за згодою Папи Пія XII, таємно висвятив Йосифа Сліпого на єпископа з правом наступництва та з титулом архиєпископа Серрейського.
1 листопада 1944 року Йосиф Сліпий очолив Галицьку митрополію.
З другим приходом радянської влади Українська греко-католицька церква була розгромлена.
В 1945 році Йосифа Сліпого засудили до 8 років каторжних робіт. У таборах він тяжко хворів на серце й легені.
«Мене виводили на слідство день і ніч, так, що я буквально падав з ніг, і мене мусіли підтримувати, ведучи до слідчого судді… Моє слідство провадив Горюн, пізніший начальник КГБ у Львові, людина страшенно груба і простакувата. Хіба одно тільки добре, що записував менше-більше слідство без суттєвих змін і перекручень, як це робили пізніше наступні слідчі»,- писав у спогадах Йосиф Сліпий.
Після звільнення він прибув до Риму, оселився у Ватикані й одразу розпочав боротьбу за звільнення рідної Церкви.
11 жовтня 1963 році у виступі на ІІ Вселенському соборі Католицької церкви митрополит Йосиф Сліпий запропонував утворити Помісну Українську католицьку церкву на чолі з патріархом.
У грудні Ватикан визнав його Верховним архієпископом.
Йосип Сліпий завжди вірив в незалежність України.
7 вересня 1992 року його тлінні рештки урочисто перепоховали у крипті церкви Святого Юра у Львові.
У своєму заповіті Йосиф Сліпий просив українців не зневірюватись і настійливо працювати заради єдності.
«Мої дорогі! Поставте собі питання: що про вас одного дня скаже історія?».
