Ситуація із в лапках «репресіями» – проти п’ятого президента України набуває вже відверто трагікомічних рис.
Вона була б навіть смішною і дуже повчальною – коли б ми жили в інших умовах.
Коли б нам не загрожував ворог на сході.
Коли б не був відкритий другий фронт на білоруському кордоні.
Якби через безгосподарність та корумпованість ми б не були на межі віялових відключень електроенергії.
Одна сторона замість того, щоб визнати свої провали в економіці, дипломатії, енергетиці, війні з корупцією, займається відволіканням уваги суспільства гучними, але безперспективними справами проти колишньої влади. Бо набагато зручніше і комфортніше замість розв’язання проблем тицьнути пальцем у попередників.
Але ця гра у політичні наперстки не звільнить сама по собі окуповані території. Вона не наповнить склади вугіллям. І навіть не зробить дешевим газ та не збільшить зарплат освітянам чи пенсій.
Натомість інша сторона – замість того аби зізнатись собі й своїм співгромадянам, що за 5 років так нареформував правоохоронні органи, що зараз змушений переховуватись у гостях за кордоном говорить про політичні репресії.
А ми, українці, мусимо спостерігати за цим цирком двох акторів, замість того, аби вимагати в перших роботи, а в других – відповідальності за незроблене.
Але так не буде.
Ми добре бачимо – хто і що зробив. І що мав би зробити. Вам не вдасться сховати за оцією політичною метушнею головного – власної нездатності мислити державницьки, адже в умовах загострення військового та політичного протистояння з агресором, Російською Федерацією, несвоєчасним і небезпечним є штучне загострення внутрішньополітичного протистояння між чинною владою і опозицією.
Отож, припиняйте відволікати увагу суспільства від реальних проблем, у гонитві за рейтингами.
Займіться державними справами!
