24 серпня 1928 народився Левко Лук’яненко, український дисидент, учасник правозахисного національно-визвольного руху, політичний діяч, дипломат, борець за незалежність України у ХХ сторіччі, активний член і голова Української гельсінської групи, співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акту проголошення незалежності України.
24 серпня 1991 року став автором прийнятого Акту проголошення незалежності. Тому цей день називав найкращим у своєму житті. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.
Я мав півтори години аби написати Акт проголошення незалежності України. Що мав на тому і взявся писати – це був шкільний зошит. В тексті зазначив “відродження незалежності”, але його замінили на “проголошення”. Важливо було написати так, щоб текст не обговорювали довго і не відклали на другий день. Бо у комуністів страх пройде і вони справу завалять”, – згадував він.
За переконання про від’єднання України від Радянського Союзу та її незалежність, був відправлений до камери смертників, як “небезпечний рецидивіст” та засуджений до найвищої міри покарання – розстрілу. Пізніше розстріл був замінений на 15 років позбавлення волі. Політичний в’язень СРСР. Був двічі ув’язнений (1961-1976, 1977-1988). Сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні.