Сьогодні виповнюються 80-ті роковини від повного знищення нацистами українського села Корюківка Чернігівської області.
1–2 березня 1943 року ними було вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних літніх людей, а село повністю знищено. Більшої та жорстокішої каральної акції за весь період Другої світової війни в Європі (1939–1945) не було.
За даними судово-медичної експертизи, проведеної після війни, смерть заподіювалась шляхом розстрілу з автоматів та станкових кулеметів, ударів тупими предметами й спалюванням заживо…
Комуністичний режим ігнорував Корюківську трагедію. Радянська та російська офіційна історіографія та пропаганда була і є зосереджена виключно на перемогах СРСР у Другій світовій війні, її вищості серед союзників з антигітлерівської коаліції і, відповідно, на героїзації власних збройних сил, силових структур, створення міфу про всенародну підтримку комуністичної влади. Саме тому тема злочинів проти цивільного населення не була самодостатньою та окремим напрямом гуманістичного спрямування, її згадували як допоміжний або прикладний засіб зображення образу ворога та необхідності його безумовного нищення.
Народний Рух України віддає глибоку шану загиблим жителям Корюківки і разом з ними – всім закатованим жителям знищених населених пунктів України.
Ми завжди будемо вдячні всім, хто віддав своє життя за наше мирне небо. Ваші жертви не були даремними!
Вічна слава загиблим! Вічна пам’ять!
