18-го червня 2026 р. відбулась шоста відкрита лекція-бесіда з циклу «Від особи до держави» на тему «Сім’я» за спільною участю експертних рад з питань культури та духовності і освіти та науки Народного Руху України.
Обговорили питання:
1. Сім’я як спільнота батьків і дітей.
2. Сім’я як «клітина» людського суспільства.
3. Атрофія та зміна функцій сім’ї в індустріальному суспільстві.
4. Завдання сімейної політики в сучасному суспільстві.
Як основу для розгляду згаданих питань взято той факт, що людина є частиною природи, а тому її розвиток і існування пов’язані з природними законами.
Відзначено, що виховна функція споконвічно і невід’ємно належить сім’ї. Вона не має державного або суспільного походження.
Сім’я – життєва спільнота, якої не можна зрікатися і яка має виконувати два завдання:
— забезпечення матеріальних потреб і
— турботу про дотримання духовних, моральних та релігійних цінностей.
Ці завдання в повсякденному сімейному житті неможливо відокремити одне від одного, оскільки ведення домашнього господарства має водночас виховний вплив.
Функції сім’ї здійснюються трьома способами:
а) Сім’я надає людині житло, домашнє вогнище, сьогодні, коли люди професійно зайняті на фабриках, в управліннях, офісах і магазинах, вони потребують більше,”ніж будь-коли, рідного дому, який чекатиме на них і даватиме затишок (цоняття рідного дому глибоко пов’язане з поняттям батьківщини і з таємницею задушевного інтиму)
б) Особливо глибоко проявляється єдність батьків та їхніх дітей за спільним столом. За сімейним столом кожен отримує згідно зі своїми потребами й безкорисливо. Мале дитя, яке ще «нічого не заробляє» й «нічого не вносить», отримує все необхідне для здорового зростання і таким чином починає розуміти, що означає – бути любим без жодної власної заслуги.
в) Спільне помешкання і спільний стіл зумовлюють спільне домашнє господарство. Так ми перейшли до третьої важливої функції сім’ї, яка полягає в піклуванні про матеріальне становище.
Села, міста, підприємства, товариства, університети, держави тощо не належать до тієї самої лінії розвитку; вони не є виразом розширення сім’ї та й взагалі не є організовані за зразком сімейної структури
«В сім’ї народ знаходить даний природою живильний корінь своєї величі та сили», бо біологічно вона є «праклітиною» і «материнською клітиною» суспільства. Тому народ, «в якому розпадаються шлюби і сім’ї,… рано чи пізно приречений на загибель». (Пій ХІІ).
Детальніше – у записі, зокрема і про зміну функцій у сім’ї, завдання сімейної політики в сучасному суспільстві.
На бажання слухачів цикл бесід продовжено.
Запрошуємо рухівців долучитись до обговорення і особистої участі.
Наступна лекція-бесіда на тему «Праця і відпочинок» відбудеться у вересні 2026 року. Про час буде повідомлено на платформах Viber і WhatsApp.
