Він тихий. Трагічно тихий. І з блювотним запахом Росії – підступної, хижої і брехливої. Бо після заяви про відведення частини військ з київського та чернігівського напрямків вечір і ніч росіяни гатили по Чернігову і Ніжину. Є пожежі в центрі Чернігова, про інші наслідки ще не оголошено. Власне, брехня – суверенна риса росіян, нічого нового.
Саме ж так зване відведення, це насправді ротація військ, які крепко побиті ЗСУ під командуванням генерала Залужного. Вони будуть відсовуватись, щоб зализати рани. При цьому знову ж таки брешуть – мовляв, завдання першого етапу “спецоперації” виконані. Хіба що вважати завданнями руйнацію наших міст і сіл, знищення українців…
У Ніжині містяни мішками з піском рятують пам’ятник Гоголю. Рятують пам’ятник письменнику, що його росіяни називають російським, українці рятують від російського питомого дикунства.
У Чернігові росіяни вдарили ракетою по черзі за молоком – це сталося на вулиці, яка носить ім’я російського генерала часів другої світової. Відірвані руки і ноги, контужені і поранені – черговий злочин росіян.
А ота теледіва Овсяннікова, якою наївні українці захоплювалися, бо вона в ростелеефірі вискочила з плакатом “Ні – війні!”, уже на Захід блеє про утиски російськомовних та русофобію в Україні. Коли ж притомні люди говорили, що ота вискочка – проєкт ФСБ, ті ж наївні українці заперечували…
Шведський завод підшипників закрився в Твєрі. Експорт нафти з РФ за місяць впав на 26 відсотків. А з росТВ активно звільняються пропагандисти путінського кодла – пропагандони, як і щурі, першими тікають з тонучого корабля. А в Україні СБУ заарештувало агента Москви, який числився політологом і роками тряс бородою на телеефірах Коломойського – Пінчука во ім’я Росії та її ставленика Медведчука – мова про Погребинського.
А в Україну повернувся обміняний прикордонник Роман Грибов – автор всесвітньовідомого хіта про російський корабель.
Нагадаю: на острові Зміїному він послав корабель окупантів. І наша інформполітика мала б багато розповідати про цього нащадка холодноярських отаманів. Але натомість канали “Прямий” та “П’ятий” виключено з пулу, бо вони розповідали про справжніх героїв – про Головнокомандувача ЗСУ Залужного, про командирів на війні, а не про пустозвонів типу Арєстовіча та посмішечки Кіма…
І ще про Росію – від геніальної нашої поетеси.
Ця чорна прірва з хижою десницею,
Смурна від крові, смут своїх і свар,
Готова світ накрити, як спідницею
Матрьоха накриває самовар”
(Ліна Костенко)
… І ранок пах весняною вологою та надією на мир. Бо берези пускали сік – прозорий, як сльози українців, але ті – гіркі і солоні. Та українці Сіверщини не спішили в ліси і посадки за березовим соком, бо боялися мін та нерозірваних снарядів, залишених “па-братскі”. І був 35-й день Широкої української війни, і Україна не плакала, а боролася. І з неба не було сліз вологи, а збиралася Господня мста на хижу, брехливу і криваву Московію.
На фото: прикордонник Роман Грибов, який послав російський корабель нах**й, повернувся з полону в Україну
