Рівно 35 років тому, 21 січня 1990 року, тисячі українців вийшли на вулиці своїх міст та сіл, вирушили на дороги, аби з’єднати свої руки та створити “Живий ланцюг” на передодні свята Злуки.
Цей день став важливим кроком на шляху до становлення Незалежності України. Тисячі людей засвідчили своє бажання єдності, а “Живий ланцюг” став однією із найбільших масових акцій того часу у Центральній та Східній Європі і однією з перших масових акцій, організованих Народним Рухом України. Він також став своєрідним маніфестом боротьби.
Офіційна назва ланцюга звучала “між Львовом і Києвом”, Проте насправді ж початком основної частини став Стрий. Саме від нього простягалися ще два ланцюги людської єдності: до Івано-Франківська та на Закарпаття. На той момент для учасників було дуже важливо доєднати до акції Івано-Франківськ, адже саме це місто було столицею ЗУНР в 1919 році.
Був тоді й ланцюг у Харкові. Активні українці міста зібралися поблизу пам’ятника Шевченкові й вишикувались вздовж низки вулиць. Окрім того, безліч харків’ян та донеччан вирушили на акцію до Києва, Львова та інших локацій, де пролягав ланцюг і де потрібні були живі руки.
Це були 700 кілометрів свідчення єдності. Люди простояли понад годину, гріючись у мороз гарячими серцями, сповненими надії. А вже після проведення акції у Львові, Києві, Франківську та низці інших міст відбулися мітинги-молебні.
