Народний Рух України

300 років – Григорію Сковороді!

skvoroda-1024x512

3 грудня виповнюється 300 років від дня народження українського мандрівного філософа, великого мрійника, педагога просвітителя-гуманіста, поета, а багато хто додає: і містика – Григорія Сковороди. Пам’ятник Сковороді на Подолі є особливим місцем у Києві, туди часто приходять, щоб «погомоніти зі Савичем», «запитати у Варсави (сина Сави, біблійне – ред.)»,«набратися сили», а сьогодні – щоб привітати.

Григорій Сковорода зрікся світу й кар’єрного росту, хоча й мав високі досягнення та блискучу освіту. Замість родинного затишку обрав постійні мандри й самотність – та при цьому вважав себе неймовірно щасливою людиною.

Якими ж були основні засади його філософії? Як йому вдавалося дотримуватися принципу «золотої середини»? Як навчав і які оцінки ставив своїм вихованцям? Про все це – на сторінках абетки-енциклопедії «Сковорода від А до Я». Зараз же зібрали для вас кілька фактів про Григорія Савича із книги.

***

Про батьків Сковороди Саву та Пелагею його учень і перший біограф Михайло Ковалинський іще 1794 року писав таке:

«Родителі його були з простолюду: батько — козак , мати — такого самого роду». Вони мали звичайний міщанський статок , але відзначались у своєму колі чесністю, правдивістю, гостинністю, набожністю, миролюбним сусідством».

Певна річ, вони добре виховали свого сина. Недарма згодом, говорячи про виховання дітей, Сковорода буде наполегливо підкреслювати, що вирішальну роль у цій справі відіграють батьки, бо ніхто, крім батьків, не може виконати двох найголовніших заповідей: «добре народити» й «добре навчити». Що означає «добре народити»? По-перше, те, що майбутні батьки люблять одне одного, що вони чисті душею і фізично здорові. А по-друге, вони мають дотримуватися кількох простих правил «доброго народження». Наприклад, мати, яка носить під серцем дитину, ніколи не повинна думати про погане, надмірно хвилюватися тощо. Батьки залишаються першими та найкращими вихователями дитини й після її народження. Коли батько, посилаючись на крайню заклопотаність, не приділяє малюкові належної уваги, а зразу ж віддає його під опіку найманих вихователів, — це те саме, що посадити на царський трон раба. І що ж повинні робити батьки? Перш за все — піклуватися про здоров’я малюка. Так-так, «здоров’я, — каже Сковорода, — слід берегти мов зіницю ока». Та, звісно, ще більше слід піклуватися про здоров’я моральне, тобто виховувати в дитини вдячність. А що таке вдячність? Це вміння сприймати наш світ таким, яким він є.

***

Найбільше в житті Сковорода цінував спокій. Про це він писав не раз і не два. Наприклад, у його пречудовій пісні «Ой ти, пташко жовтобоко» є такі слова:

«Нехай у тих мозок рветься,

Хто високо вгору дметься.

А я буду собі тихо коротати милий вік.

Так мине мене все лихо, щаслив буду чоловік».

***

Змалечку Сковорода полюбив інструментальну музику. Спершу він грав на звичайній сопілці, вирізаній із гілочки калини або ліщини. Але потроху малий Гриць так удосконалив свою сопілку, що міг передавати на ній навіть переливи голосів співочих птахів. А вже в зрілому віці Сковорода приємно й зі смаком грав на флейті, скрипці, бандурі та гуслях. Словом, іще в дитинстві він напрочуд тонко відчував те, про що скаже згодом, коли стане дорослим:

«Музика – це великі ліки в скорботі, втіха в печалі, забава в щасті».

***

Сковорода дуже любив тварин. Кажуть, його неодмінним товаришем у мандрах був вірний пес. Та особливо наш філософ любив птахів. Недарма він так часто і з таким теплом змальовував їх у своїх творах. Тут і горлиці, і дятли, й жайворонки, і лелеки, й соловейки… Навіть правду-істину він змалював в образі птаха.

***

Кажуть, що ми, українці, живемо серцем. Серце є для нас джерелом нашої мудрості й глупоти, доброти й злостивості, бажань і надій, фантазій і знання. А ще — це та оселя, в якій живе сам Бог. Принаймні так гадав Григорій Сковорода, у чиїх творах образ серця зринає 1146 разів. Серце для нього — самісіньке єство людини. Він трактував його і як таємничу Божу іскру, що є в кожному з нас, і як думку, і як бездонну душевну глибину, і як арену вічної борні добра та зла. Словом, «всяк є тим, чиє серце в нім».

***

Сковорода любив емблеми. Він бачив їх іще в дитинстві, тоді, коли в Києво-Могилянській академії вивчав латинську мову за книжкою великого чеського педагога Яна Амоса Коменського «Orbis pictus», тобто «Світ у малюнках». А вже дорослим Сковорода дуже любив розглядати малюнки зі збірки «Symbola et emblemata selecta», тобто «Вибрані символи та емблеми», що побачила світ в Амстердамі 1705 року. У ній було 840 гравюр з підписами старослов’янською, латинською, французькою, італійською, іспанською, англійською, голландською та німецькою мовами. Саме з цієї книжки Сковорода власноруч перемалював п’ятнадцять малюнків у своєму діалозі «Буквар миру». Та це ще далеко не все. Крім цих малюнків, він так чи інакше використав у своїх творах аж вісімдесят чотири гравюри з цієї книжки! А чому Сковорода так любив усі ці емблеми? Тому що вважав їх мовою стародавніх мудреців.

Джерело

 

Більше новин

ЗВЕРНЕННЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ЗАТРИМАННЯ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ НУРІЄВА ЕЛЬХАНА ПІРІ ОГЛИ
RUKH
ЗВЕРНЕННЯ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ЗАТРИМАННЯ ГРОМАДЯНИНА УКРАЇНИ НУРІЄВА ЕЛЬХАНА ПІРІ ОГЛИ
ЩОДО НЕЗАКОННОЇ І ЗЛОЧИННОЇ СПРОБИ РФ АНЕКСУВАТИ ЧАСТИНУ УКРАЇНИ ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМАМИ
Заява
ЩОДО НЕЗАКОННОЇ І ЗЛОЧИННОЇ СПРОБИ РФ АНЕКСУВАТИ ЧАСТИНУ УКРАЇНИ ПСЕВДОРЕФЕРЕНДУМАМИ
ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ЗАПИСУ В ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОБОРОНУ
RUKH
ЗВЕРНЕННЯ ЩОДО ЗАПИСУ В ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОБОРОНУ
ЗАЯВА ЩОДО ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ДЕРЖАВІ
Заява
ЗАЯВА ЩОДО ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В ДЕРЖАВІ
ЗАЯВА: ВИЗНАННЯ ПУТІНИМ “Л/ДНР” – КІНЕЦЬ МІНСЬКИМ УГОДАМ!
RUKH
ЗАЯВА: ВИЗНАННЯ ПУТІНИМ “Л/ДНР” – КІНЕЦЬ МІНСЬКИМ УГОДАМ!