7 липня 1988 року у Львові було засновано Українську Гельсінську спілку (УГС), яка об’єднала правозахисні групи, що діяли на той час в Україні. Головою УГС був обраний колишній політв’язень, політик і громадський діяч Левко Лук’яненко. До керівних структур організації увійшли дисиденти радянської доби, правозахисники, активісти патріотичних рухів, які вважали своїм завданням не лише захист прав людини, а і відновлення української незалежної держави. Серед членів УГГ були відомі дисиденти, інтелектуали, такі як Микола Руденко, Петро Григоренко, Левко Лук’яненко, Іван Кандиба, Надія Світлична, В’ячеслав Чорновіл, Святослав Караванський, Оксана Мешко, Олесь Бердник та інші. Українська Гельсінська спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-х- початку 1990-х років. У документах КДБ УГС фігурувала як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура.
Заява
ЗАЯВА ЩОДО КАДРОВИХ РІШЕНЬ У СФЕРІ ОБОРОНИ ТА НЕОБХІДНОСТІ ПОВАГИ ДО ВОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
