Минулий рік для Миколаївської міської організації НРУ, що на Львівщині, був насиченим і напруженим. Адже на осінніх виборах 2020-го рухівська команда перемогла, отримавши 6 депутатських мандатів із 26, голову Миколаївської територіальної громади та 4 старостів із 10 старостинських округів.
Роботи намічалося багато. Та окрім життєдіяльності громади й виконання своїх безпосередніх обов’язків перед виборцями, громадою, рухівці організовували знакові акції, залучаючи прихильників та однодумців.
У квітні-травні були дві великі толоки з благоустрою парку 400-річчя у Миколаєві. Дуже багато містян відгукнулися на заклик рухівської спільноти, яка і сама масово та згуртовано вийшла на прибирання. Позитивні емоції, гарний настрій від спільної праці та найголовніше – наслідок: навели у парку лад.
Ще одне велике прибирання навесні та на початку літа здійснили рухівці на Миколаївській фортеці, розчистили від заростей, проклали стежки. Активно захищали цю пам’ятку від бізнесових зазіхань та руйнування. Були учасниками неодноразових протестних акцій у Львові. Сприяли проведенню тематичної міжнародної наукової конференції. У вересні провели тут першу вдалу екскурсію у рамках Книжкової толоки.
На початку червня задіяли у Миколаєві громадську приймальню Народного Руху України. З часом вона стає осердям зустрічей з цікавими людьми.
У червні-липні рухівцям вдалося зробити основу для дороги до нового кварталу забудови, де більшість забудовників – учасники АТО. Польовий путівець розрівняли, розширили, підсипали вапняком і гравієм. Тепер туди легко доїхати не тільки з міста, але і з протилежного напрямку від автотраси. Саме звідти можуть заїжджати вантажівки з будматеріалами, щоб зберегти від руйнування міські вулиці.
У серпні продовжили облаштування державних символів на миколаївській Лисій горі. Відтак, поруч із національним знаменом і тризубом (встановлених рухівцями восени 2020-го) постала символічна Конституція України. Містяни радо завітали сюди на урочистість у День державного прапора. А мандрівники облюбували місцину для фотопейзажів, адже звідси відкривається приваблива панорама міста.
У листопаді рухівці зібрали приблизно півсотні прихильників турпоходів і тестували (пішки, на човні та велосипедах) перший у Миколаївській територіальній громаді офіційно відкритий 13-кілометровий туристичний маршрут правим берегом Дністра від Липиців до Устя. Похід розпочали з молитви та благословення місцевого священика, а перед фінішем віддали шану полеглим 1 січня 1945-го повстанцям. Фінальним акордом став куліш та зустріч з очільниками НРУ.
Ще одна листопадова акція – візит у старостинські округи з нагоди річниці створення Миколаївської територіальної громади. У подарунок рухівці залишили на місцях синьо-жовті знамена.
Кілька зимових багатокілометрових походів у грудні пам’ятними місцями Миколаївщини були немасовими. Але окремі рухівські сміливці здійснили їх заради вшанування пам’яті полеглих борців за свободу України та заради того, аби наші майбутні покоління знали про минуле та визначне нашого краю.
Зауважу, що піші мандрівки у Миколаївських рухівців – це ще й пропаганда здорового способу життя. А їхнє гасло у походах: «Ми не куримо й не п’ємо, бо за РУХом ми ідемо!!!».
Анна Микитин-Костецька.
