37 років тому, 26 квітня, сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – Чорнобильська катастрофа.
Трагедія забрала життя тисяч людей, стала причиною багатьох захворювань, принесла величезний збиток для навколишнього середовища. Жахливі наслідки цієї трагедії відчуваються й досі.
Пам’ятаючи про темні сторінки історії, ми ніколи не повинні забувати героїзму пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, представників усіх професій, котрі брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Їхній подвиг назавжди записаний у літопис людської мужності й навічно залишиться в пам’яті українського народу.
Безмежна шана і доземний уклін ліквідаторам.
Ми схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді в ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті. Вклоняємося тим, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий синівський обов’язок перед рідною землею і рідним народом – зупинив ескалацію катастрофи, унеможливив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України та інших держав.
37-му весну ми разом згадуємо і сумуємо за героями, які віддали власні життя заради наших. Вічна і світла їм пам’ять…
Скільки б не минуло років, ця дата завжди буде в нашій пам’яті як чорна сторінка в історії України.
Сьогодні ми зіштовхнулися з новою страшною загрозою – ядерною небезпекою. Сподіваємося, що цивілізований світ зробив висновки та зможе стримати агресора.
