28 січня 1992 року Верховна Рада України офіційно затвердила синьо-жовтий стяг Державним Прапором України.
Перша згадка про поєднання синього та жовтого кольору – була в 1256 році, під час заснування міста Лева.
Після того ці кольори поєднувались і в добу козаччини. Запорожці часто використовували сині стяги з золотим орнаментом.
В 1917 році Михайло Грушевський затвердив поєднання синьо-жовтого кольору як офіційний прапор країни.
З синьо-жовтою хоругвою йшли в бій юнаки на станцію Крути та бійці Української Галицької Армії. А також холодноярівці із Наддніпрянської України.
Під час радянської окупації використання синьо-жовтої атрибутики вважалося злочином і суворо каралося.
В 1966 році, в Києві, Віктор Кукса та Георгій Москаленко зірвали радянський прапор з будівлі інституту народного господарства.
На його місце повісили український стяг, який пошили з двох шаликів – і від руки написали «Ще не вмерла Україна – ще її не вбито».
Жовто-блакитний прапор підіймали над будівлями Донецького аеропорту впродовж його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але наші воїни неодмінно поновлювали символ української держави.
Історія українського прапора складна, тож кожен громадянин повинен шанувати національне знамено.
Український стяг – це символ країни, національної єдності, цінностей народу, прагнення свободи і справедливості, готовності до боротьби за власну честь!
