22 травня в місті Ужгород представники Закарпатської крайової організації Народного Руху України, Закарпатського товариства борців за незалежність України у ХХ столітті, Карпатського університету імені Августина Волошина та ВГО «Молодий Народний Рух» зібралися, аби відзначити 164-ту річницю перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева.
До пам’ятника Великому Кобзарю в Ужгороді було покладено квіти. У заході взяли участь голова Закарпатської крайової організації НРУ Олександр Черепаха та голова Закарпатського товариства борців за незалежність України у ХХ столітті Антоніна Вчорашня.
Олександр Черепаха коротко звернувся до присутніх, підкресливши історичну вагу цієї події для українського народу, а також важливість збереження пам’яті про Кобзаря як символа національного духу, боротьби і віри у вільну Україну.
«Повернення Тараса Шевченка на рідну землю стало не просто виконанням його волі, а актом історичної справедливості, що об’єднав мільйони українців у прагненні до свободи», — зазначив він.
Важливою рисою цьогорічного вшанування стала широка участь громадськості, студентської молоді та представників різних патріотичних середовищ.
Історична довідка:
Тарас Григорович Шевченко — поет, художник, мислитель, символ української національної ідентичності — народився 9 березня 1814 року в селі Моринці, нині Черкаська область. Помер у Санкт-Петербурзі 10 березня 1861 року. Спочатку був похований на Смоленському кладовищі в Петербурзі, однак згідно із заповітом, друзі добилися дозволу на перепоховання на батьківщині.
22 травня 1861 року прах Шевченка був похований на Чернечій горі поблизу Канева. З того часу ця дата стала символічною для українського народу — днем повернення духовного батька на рідну землю.
У 1884 році на Тарасовій горі було збудовано перший народний музей — «Тарасова світлиця», а в 1939 році встановлено бронзовий монумент на могилі поета, що став національною святинею.
Слава Україні!
Героям слава!
Провід Закарпатської крайової організації Народного Руху України
