22 травня 1861 року відбулось перепоховання Тараса Григоровича Шевченка на Чернечій горі поблизу Канева. Минуло понад півтора століття, однак дана подія не стерлася з пам’яті шанувальників великого Кобзаря, який мав палке бажання бути похованим згідно з його “Заповітом”. По всьому світу було встановлено багато пам’ятників Шевченку, його вірші переклали 92 мовами. І це не тому, що вони гарні, а тому що вони відображають самобутність українського народу, прагнення до свободи та бажання чесно і гідно жити на власній землі.
Члени Старокостянтинівського осередку Народного Руху України зібрались біля пам’ятника Тарасу Шевченку, поклали квіти та вшанувати пам’ять великого Кобзаря.
