14 травня, 103 роки тому, народилася Ярослава Стецько – одна з найвідоміших політичних діячок України в ХХ ст., очільниця Антибільшовицького блоку народів (1986–2003), ОУН(б) (1991–2001), засновниця Конгресу українських націоналістів.
Все її життя було боротьбою за самостійну Україну: за право розмовляти рідною мовою, бути українцями на своїй землі, мати свою державу. У часи безпросвітного панування тоталітарного режиму вона вірила, що ця тюрма народів рано чи пізно, але розвалиться. «Ми зробили все, щоб в СРСР відбулася внутрішня революція. Адже мій чоловік писав, що внутрішня революція – це не військовий виступ зі зброєю. Коли дитина в школі на стіні малює тризуб – ось це вже революція, якщо юнак йде вулицею і каже дорослому «Слава Ісусу Христу!», то це теж революція, адже все це було заборонено, але молоді люди діяли всупереч волі», – говорила вона в одному з останніх інтерв’ю.
Заява
ПРО ЗАБОРОНУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ