Олег Лагнюк: «У великий політиці повинні з’явитися нові молоді кандидати, не заплямовані корупцією та кумівством»
Лагнюк Олег Миколайович, 1964 р. н., магістр фінансів, один із засновників Народного Руху України на Житомирщині. Закінчив Національний Демократичний Інститут США за кваліфікацією тренера з виборчих кампаній. Навчався у школі тренерів НУО Творчого центру «Каунтерпарт». Обирався депутатом Малинської районної ради. 18 вересня 2016 року делегатами Конференції обраний головою Житомирської обласної (крайової) організації Народного Руху України.
Я знаю, що Ви завжди були і залишаєтеся вірним послідовником лідера партії “Народний Рух України” Вʼячеслава Чорновола, відстоюєте ідеї, які сповідував у своїй політичній боротьбі Вʼячеслав Максимович, були не просто його однопартійцем, а й надійним соратником та однодумцем. Пане Олеже, сьогодні варто озвучити інформацію про те, хто ж причетний до вбивства Вʼячеслава Чорновола та знищення Руху.
– У В’ячеслава Максимовича було чимало ворогів як в Україні, так і за кордоном. Україна стояла непередодні президентських виборів. Росія була зацікавлена у перемозі Леоніда Кучми. Росіяни робили на нього ставку. Чому Чорновіл був небезпечним для них? На першому етапі 7 з’їзду Руху з’явилося дві пари претендентів у кандидати на Президента: перша – Чорновіл і Костенко, друга – Чорновіл і Удовенко. Делегати обрали другу пару. Всім стало зрозуміло, що В’ячеслав Максимович реальний претендент на президентське крісло. Проте не судилося… 25 березня 1999 року В.М. Чорновіл загинув у автомобільній аварії при незʼясованих обставинах.
У спогадах Миколи Степаненка, полковника у відставці, який провів незалежне розслідування, той страшний день було описано у подробицях. Андрій Ніцой і Геннадій Удовенко, які їхали позаду на авто, стали свідками страшної трагедії. Дмитро Панамарчук, прес-секретар В. Чорновола, пізніше розповідав, що в момент аварії він спав на задньому сидінні авто. Від страшного удару Д. Панамарчук злетів із сидіння на підлогу. Він дав покази працівнику СБУ, що бачив, як під ударом невідомого розлетілося бокове скло, і в потилицю В. Чорновола були нанесені удари. Лідер Руху в той момент ще дихав. Пізніше експертиза довела, що В.Чорновола добивали кастетом.
Слідство не закінчено і по сьогодні. Завдяки Голові НРУ Віктору Кривенку, який зібрав у ВРУ понад 300 підписів, ГПУ змушена поновити кримінальне провадження. Проте розслідування просувається дуже повільно, а докази, які могли пролити світло на обставини тієї страшної трагедії, зникають один за одним. Автомобіль В. Чорновола, як доказ, було знищено. Учасники того ДТП, експедитор і водій КАМАЗу, вже пішли з життя. Під час судово-медичної експертизи череп Чорновола чи то навмисно, чи то випадково, пошкоджено.
Я щиро сподіваюсь, що все ж таки істина у цьому провадженні буде встановлена, а люди причетні до цієї трагедії будуть покарані.
Я знаю, що Житомирською обласною (крайовою) організацією Народного Руху України проведено ряд заходів, присвячених відзначенню 80-річчя народження В.М. Чорновола.
Згідно з Указом Президента України та Постановою Верховної Ради України з 1 грудня розпочато заходи до 80-річчя Вʼячеслава Чорновола.
Рухівці Житомирщини провели активну роботу з організації святкових урочистостей, зокрема в м. Радомишль школі № 5 ім. В.М. Чорновола , Будинку культири смт. Камʼяний Брід . Щоб познайомити молодь з постаттю В.Чорновала, в навчальних закладах області проведено «Чорноволівські читання». В Баранівському районі, в Першотравенській ЗОШ І-ІІІ ступенів відбувся Кубок В.М. Чорновола з баскетболу, в якому брали участь команди Житомирської та Хмельницької областей.
17 березня в Житомирі відбудеться День памʼяті Вʼячеслава Чорновола. Знаково, що захід проводиться в Житомирському міському будинку культури, де за чотири дні до загибелі виступав Вʼячеслав Чорновіл. Така іронія долі.
26 березня біля барельєфу В.М. Чорновлоу відбудеться молебень та покладання квітів.
Прикро, що представники влади відсторонились від проведення заходів відзначення памʼяті видатної української постаті, Героя України, голови Народного Руху України В. Чорновола.
– Чим Народний Рух України відрізняється від більшості політичних партій України?
– Народний Рух України починає свою історію від 60-десятників та Української Гельсінської Групи. Саме під проводом Руху в 1991 році Україна здобула незалежність. Жодна партія не має такої історії, як Народний Рух України. За всю історію існування на Рух та рухівців постійно здійснюється тиск та гоніння з боку влади. Рух –партія, побудована на демократичних засадах, яка не повʼязана з олігархатом, не підпорядковується жодному з можновладців. Сьогодні Народний Рух України очолює молодий активний патріот, досвідчений економіст, який працював заступником голови правління «Південмашу», а також заступником директора космічного агентства України – Віктор Миколайович Кривенко. Рухівці його бачать гідним кандидатом в Президенти України. Як народний депутат України, член бюджетного комітету, він відстоює інтереси територіальних громад, навчальних, освітніх та культурних закладів, невтомно проводить зустрічі з простими українцями як у найвіддаленіших куточках країни, маленьких селах, так і в багатомільйонних містах, аби допомогти людям у вирішенні їх проблем та знайти шляхи виходу країни з кризи. Активно займається законотворчою діяльністю.
– Чому Рух постійно перебував під прицілом владної верхівки?
– Народний Рух України як партія, незалежна та непідконтрольна владі і олігархам, становив справжню загрозу їх панівному положенню. Рух стояв на захисті держави як ідеологічна партія та захищав інтереси громадян України. У 1997 році затверджено програму «Боротьба з бідністю», а гасло «Бандитам – тюрми», проголошуване партією, актуальне і сьогодні. З цим не могли змиритися недруги як в Україні, так і за кордоном. І в 1998-1999 рр. всередині партії відбувся розкол, ініційований групою народних депутатів на чолі з Юрієм Костенком. В Житомирській області проти В. Чорновола виступив голова крайового Руху
С. Васильчук. З його вуст постійно звучали вимоги відсторонити В. Чорновола «як такого, що вичерпав свій потенціал і не здатен далі вести партію». Рухівці Житомирщини стали на захист В.М. Чорновола, а С. Васильчук був виключений з партії без права поновлення.
– Яким було власне ставлення В. Чорновола до олігархів?
– Негативне. Більш того, виступаючи на прес-конференції в м. Малині в 1998 році
В. М. Чорновіл негативно висловився з приводу діяльності політичної партії «Громада» під керівництвом П. Лазаренка та особливій критиці піддав методи, якими діяла нардеп
Ю. Тимошенко. Час показав далекоглядність В. Чорновола. Чого тільки варті «газові угоди» між В. Путіним та Ю. Тимошенко, які втягнули Україну на довгі роки в боргову кабалу. Сьогодні іде війна з Росією, а Ю. Тимошенко зустрічається на Мюнхенській конференції з послом країни агресора.
– Як сталося, що колишній голова Руху Б. Тарасюк зараз є заступником голови ВО «Батьківщина»?
– Після того, як тяжко захворів Г. Й. Удовенко, лідер блоку «Наша Україна» В. Ющенко навʼязав делегатам зʼїзду Руху члена партії «Реформи і порядок» Б. І. Тарасюка. Як згодом виявилось, завданням Тарасюка було перевести Рух в НС «Наша Україна». Але після того, як розгорілися чвари з приводу місць у партійному списку, Б. Тарасюк «перекинувся» до ВО «Батьківщина». Рухівці агітували за Ю. Тимошенко, а дехто балотувався по партіних списках ВО «Батьківщини» на місцевих виборах. Тих. Хто не підтримував нових віянь, були виключені з Руху, а партійні організації ліквідовані. Найбільше постраждала Житомирська обласна (крайова) організація НРУ – знищено всю документацію, ліквідовано офіси, розграбовано оргтехніку та партійну атрибутику. У 2016 році через суди вдалося відновити діяльність обласної та районних організацій Руху. Так ВО «Батьківщина» доклала зусиль для знищення Народного Руху України.
– Який стан справ зараз у Житомирській обласній організації Руху?
– Нам вдалося відновити діяльність всіх районних та міських організацій Руху. Чисельність становить 1872 члени НРУ. Рухівці активно виступають в ЗМІ, займаються волонтерською діяльністю, активно створюють первинні осередки Руху в селах. Рух отримав друге дихання – до нас приходить молодь, учасники АТО, люди небайдужі до долі своєї держави.
Вперше з 1998 року Рух брав самостійно участь у виборах до обʼєднаних територіальних громад. Наші кандидати отримали від 11 до 35% голосів виборців. Рух сьогодні сприймають як партію з незаплямованою репутацією, і ми маємо виправдати цю високу довіру громадян.
– На Ваш погляд, які вибори будуть першими і коли чекати на це «лихо»?
– Ситуація розгорталась так: всі вважали, що вибори відбудуться з 19 по 26 серпня. Президент, по суті, був готовий розпустити Верховну Раду України, бо і Народний фронт, і уряд мали з ним розбіжності. Але нічна зустріч, в якій взяли участь Голова Верховної Ради А. Парубій, премʼєр-міністр В. Гройсман та голови фракцій коаліції, все змінила. Вони змогли домовитися з ключових питань таких як, обрання Голови НБУ, Фонду держмайна, Рахункової палати, та обговорили принципи формування партійного списку на наступних виборах до Верховної Ради. Згодом на брифінгу А. Парубій та В. Гройсман заявили, що дострокових виборів не буде. Те ж саме вимушений був сказати і Президент України. Але все ще може змінитися. Можливий інший політичний розклад сил, бо ж на відміну від прогнозів соціологів, П. Порошенко займає не перше і не друге місце. І можливо, що Петро Олексійович, зрозумівши розклад не на свою користь, буде претендувати на посаду Прем’єр-міністра. Поки вони домовилися. А як воно буде завтра – ми побачимо. Якщо до 1 жовтня нічого не зміниться, то дострокових виборів не буде.
– На Вашу думку, чи потрібні зміни до виборчого законодавства?
– Держава потребує змін. Якщо ми хочемо вивести державу з політичної та економічної кризи, необхідно змінити виборче законодавство. Сьогодні конче необхідний новий виборчий кодекс, за яким вибори будуть відбуватися на партійній основі за відкритими списками. Якщо залишиться стара система, в якій домінує мажоритарка, знову голоси будуть скуповуватися за гречку, комбікорма, за 100 грам горілки… Нещодавні вибори в ОТГ показали, як за мішок комбікорму чи кілограм мʼяса можна обратися депутатом. Населення через злидні змушені брати подачку за власний голос. Потрібно не тільки змінити виборче законодавство, але й забезпечити рівні умови у передвиборчих перегонах для всіх кандидатів, зокрема заборонити рекламу у ЗМІ, переважна більшість яких належать олігархам. Потрібно, щоб кандидати роздавали листівки, ходили від будинку до будинку, зустрічалися з електоратом та агітували за свою передвиборчу програму. Слід скасувати фінансову підтримку за рахунок бюджетних коштів партіям, які пройшли до парламенту.
– Як вплине процес децентралізації на економіку країни?
– Сама ідея децентралізації – правильна. У 1994 році відбувалися вибори, на яких ми обирали голів обласних та районних рад прямим голосуванням. Чого ми відмовилися сьогодні від цього? Формування виконкомів при обласних та районних радах дало б можливість скоротити на 34 штат чиновників. Наприклад, управління сільського господарства,яке залишилось як атавізм планової економіки. На сьогодні всі землі і майно АПК здані в оренду або знаходяться в приватній власності. А тому чиновники цього управління збирають статистичні дані.
Між іншим, в 2017 році Народний Рух України провів науково-практичну конференцію присвячену питанням аграрної реформи в Україні, в якій взяли участь науковці, фермери, народні депутати. Матеріали даної конференції ляжуть у нову програму Руху.
Я зустрічався з багатьма головами ОТГ. Всі вони впевнені в тому, що реформа несе позитив. Кошти є і надходять централізовано, за рахунок яких можна провести поточні ремонти, використати на соціальні потреби, та на жаль, не вирішується основна проблема – створення нових робочих місць, аби залучити потрібних спеціалістів та втримати їх у селі. Через надмірно бюрократизовані процеси часто громадам не вдається освоїти виділені кошти, а тому доводиться їх повертати назад у державний бюджет.
– Якщо ми вже зачепили питання аграрно-промислового комплексу, то хочу зауважити, що за прогнозами західних аналітиків, Україна найближчим часом може стати сировинним придатком..
– Це – правда. Єдине, що вселяє надію в цій ситуації, то це те, що деякі власники агрохолдингів є українцями і патріотами своєї держави. Намагаються принести користь своїй країні. Але якщо в найближчий час основна маса зерна не буде перероблятися в Україні, як ми вчинили з лісом-кругляком, то ми отримаємо величезні проблеми. Адже зернотрейдери вирощують технічні культури, такі як кукурудза, ріпак , і відправляють продукцію за кордон, бо їх цікавлять лише надприбутки. Їх не цікавлять наслідки такого господарювання, зокрема виснаження землі, падіння родючості. Саме державні органи влади повинні контролювати правильне використання природних ресурсів, та примушувати господарників проводити відновлювальні заходи.
– А чому не приймається Закон про землю? Коли чекати відкриття земельного ринку?
– Сьогодні в країні 10-12 землевласників, крупних латифундистів, які зосередили в своїх руках всю українську землю. З трибуни ВРУ кричать, що землю продавати не можна. Та її немає уже, тієї землі. Всю землю вже давно прибрали до рук величезні агрохолдінги, яким треба добрати ще трішки з держрезерву, і саме тому вони відтерміновують відкриття ринку.
– Всі стратегічні сектори економіки знаходяться в руках олігархів. Які, на Ваш погляд, основні економічні небезпеки загрожують громадам?
– Коли багато років тому починалась приватизація, вона була насправді дикою. Кого ми вважали олігархами? Це була не та людина, яка купувала та модернізувала підприємство або зносила старе і будувала нове. Олігархи за копійки купували старе підприємство і на старому обладнанні випускали продукцію, яка не відповіла жодному європейському стандарту. Це підприємство з’їдало неймовірну кількість газу та електроенергії, а тому не могло щодо ціни і якості конкурувати з китайською чи європейською продукцією.
Що стосується приватизації, то її не потрібно боятися, а провести негайно. Це дасть можливість модернізувати збиткові підприємства, створить нові робочі місця . Для цього підприємцю слід надати довгострокові дешеві кредити та зменшити податковий тягар. А це в свою чергу забезпечить додатковими надходженнями до економіки країни.
– Сьогодні в Україні стає все більш серйозною проблема професійних кадрів. Що робити місцевому бізнесу? Робота є, гроші начебто платять, а працювати нікому.
– Одна з головних проблем українського сьогодення – безвіз. Через нього українці покидають країну. Молоді спеціалісти не бачать в країні майбутнього і перспектив. Величезний чиновницький апарат в державі не дає молоді працювати і, відповідно, надії. Що робити? Негайна реформа державницького управління. Цією країною повинна керувати молодь. Нам необхідний правильний селекційний, професійний відбір. Що стосується безвізу, то він вкрай непродуманий. Вважалося, що люди будуть за кордоном знаходитися 90 днів. А виявилося, що люди за допомогою безвізу тікають з країни, їдуть заробляти гроші.
– Ваш погляд на епопею з газом останніх днів. Що відбулося насправді?
– Те, що відбулося, є повним провалом «Нафтогазу» України. Після того, як ми виграли арбітраж, то мали б знати, що з 1 квітня поставки будуть відбуватися не за договором, який уклала Ю. Тимошенко в розмірі 50 млрд кубів, а лише 4 млрд. кубів на рік. Цього було достатньо. Є стокгольмське рішення, і росіяни були зобов’язані поставляти газ транзитом через нашу територію. Ми що не розуміли, що Росія не погодиться на це? І, як очікувалося, РФ подала на розірвання всіх контрактів з Україною. Це – шантаж і війна, яка не менш страшна, ніж зі зброєю. Україна мала б бути готовою до цього. Але в цій ситуації треба признати, що П. Порошенко спрацював оперативно і за добу налагодив поставки газу з Польщі.
– Чи існує в Житомирі політична опозиція?
– Сьогодні в опозиції до нинішньої влади є лише Народний Рух України, який не повʼязаний ні державними посадами, ні бізнесом з нею.
Хочу нагадати, що коли створювалась провладна коаліція, то всі партії, які сьогодні себе називають опозицією, були у складі цієї самої коаліції. Коли коаліція розпалася, то, здавалося б, – ідіть на дострокові вибори? Ні! Не йдуть! Вони голосують за закони і рішення, які підсовує нинішня коаліція. Я маю на увазі Самопоміч, ВО «Батьківщина», Опоблок, Радикальна партія, тому що вони отримують преференції у вигляді посад, мають зиск при розподілі державного бюджету. Те ж саме відбувається і на рівні області.
– Чому область не може залучити іноземного інвестора?
– Інвестору треба дати право власності на землю, низькі податки, відсутність корупції. Сьогодні нічого неможливо зареєструвати без хабара. Інвестор заходить і розуміє, що для отримання землі під будівництво треба кілька років зусиль, носити чиновникам хабарі чи віддавати долю в бізнесі. Інвестор два-три місяці спостерігає за цим, а потім розвертається і покидає територію України. Їм потрібна абсолютно «світла» схема.
– І на останок, що Ви чекаєте від 2018-го року?
– Ми, як і весь український народ, очікуємо завершення війни на Донбасі. Сподіваємося на найшвидше введення миротворців ООН та закриття кордону з Росією. Ми очікуємо, що нарешті запрацюють обіцяні урядом реформи, боротьба з корупцією стане реальною, а не декларативною. Ми запевняємо, що не будемо мовчки спостерігати за процесами, які відбуваються в Україні та області. Рух буде жорсткою опозицією до влади.
Віктор Ковальчук, газета «Житомирщина.Тиждень»
“Сьогодні лише перший крок!” – В. Чорновіл щодо прийняття Декларації про державний суверенітет України